Литовці організували флешмоб проти шельмування балтійських партизанів з боку РФ

Жителі Литви масово залишають на сторінці МЗС Російської Федерації у "Фейсбуці" коментарі під заявою, в якій партизанів балтійських країн названо злочинцями.

Про це інформує "Європейська правда".

Ініціатор флешмобу журналіст Андрюс Тапінас на своїй сторінці закликав литовців залишити під інформацією про нібито злочини балтійських партизанів - "лісових братів" - запис із хештегом #Кремльнашуисториюнеперепишешь.

"Якщо МЗС РФ на своїй офіційній сторінці може поливати нас брудом, ми на це можемо відповісти", - написав журналіст.

У неділю вранці на сторінці МЗС РФ було залишено більше 10 тисяч таких повідомлень під англомовною версією посту.  

Фото: Європейська правда

"Кремль, ти не сфальсифікуєш нашу історію, незважаючи на те, скільки тролів є на твоїй фабриці", "Брехня ніколи не здолає правду", "Ви не перепишете нашу історію, розкажіть росіянам правду про радянські убивства", - пишуть користувачі у коментарях.

Нагадаємо, нещодавно у НАТО презентували ролик про "лісових братів" країн Балтії, які чинили опір радянській окупації.

Після цього прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова заявила, що за "лісовими братами" стояли західні спецслужби, а на сторінці МЗС РФ у "Фейсбуці" з’явився пост про "звірства" "лісових братів" у новорічні дні 1947 року. 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.