Спецпроект

Родина Праведника народів світу позивається до ФСБ Росії

Родичі шведвського дипломата Рауля Валленберга, який урятував тисячі євреїв, подали позов до російської ФСБ з вимогою надати документи, які з’ясовують його долю.

Рауль Валленберг (1912–?)

Валленберга заарештували в 1945 році в Угорщині радянські спецслужби, повідомляє російська служба "Бі-Бі-Сі".

Інформація про його долю досі залишається за завісою мороку. Вважається, що він помер у радянській в’язниці в 1947 році.

"Численні запити до російської влади, які я, історики та шведська влада зробили публічно та в приватному порядку, не призвели до жодного результату", – заявила племінниця Валленберга Марі Дюпюї "Ассошіейтед Пресс".

"Тепер ми готові домагатися інформації в судовому порядку. Ця справа – не тільки нагода відновити пам’ять про видатну людину, але й сильний аргумент за відкритя архівів ФСБ та інших відомств", –сказав "Інтерфаксу" керівник об’єднання "Команда 29" адвокат Іван Павлов, який представляє інтереси сім’ї Валленберга.

"Якщо нам удасться добитися нововї інформації від органів, ми отримаємо важливий правовий прецедент, який допоможе в дальшій боротьбі за свободу доступу до державної інформації", – вважає він.

Податкова агенція Швеції, яка веде облік усіх народжень і смертей, визнала Валленберга померлим восени того року – через 71 рік після його зникнення.

У 1957 році радянська влада заявила, що рауль Валленберг помер у тюрмі від серцевого нападу 17 липня 1947 року, хоча до цього вона взагалі заперечувала, що дипломат перебуває в ув’язненні.

Декілька свідків розповідали про зустрічах із Валленбергом через кілька років після його імовірної смерті. Члени родини дипломата проятгом кількох десятиріч намагалися з’ясувати, що з ним трапилося.

Валленберга призначили першим секретарем посольства Швеції в Будапешті в липні 1944 року. Він видав тисячам євреїв шведські паспорти, які давали їм право залишити Угорщину та уникнути смерті в нацистському концтаборі. У 1963 році ізраїльський Яд-Вашем надав Валленбергу звання Праведника народів світу.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.