На Харківщині пошкодили пам'ятники УПА та червоноармійцям. ФОТО

У "Молодіжному" парку Харкова невідомі облили пам'ятник воїнам УПА червоною фарбою.

Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на поліцію Харківської області.

Наразі поліція встановлює осіб, причетних до вказаного правопорушення. Ніхто з громадян із заявами за даним фактом не звертався.

 

Інформацію зареєстровано, вирішується питання про кваліфікацію події за Кримінальним кодексом України. 

Окрім того у Харківській області невідомі пошкодили табличку та два мармурові камені на меморіальній дошці на теріторії парку "Слави". 

 

Як зазначили у поліції, внаслідок дій зловмиснків на табличці утворилася тріщина та відпало кілька літер, також були відбиті дві мармурові лицювальні плитки.

За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 КК - "умисне знищення або пошкодження майна", санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 3 років.

Нагадаємо, камінь на честь Української повстанської армії було встановлено в Молодіжному парку в Харкові 1992 року. У 2006-му, 2013-му і 2014-му пам'ятний знак руйнували вандали. Проте щоразу його відновлювали силами патріотичної громадськості.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.