У Харкові тривають зйомки шпигунського серіалу про Другу світову. ФОТО

У Харкові знімають багатосерійний історичний детектив "За законами воєнного часу-2".

Зйомки відбуваються, зокрема, й на території Харківського політехнічного інституту, пише "Успешный Харьков".

Як повідомляється, сюжет серіалу полягає в тому, що троє слідчих військової прокуратури СРСР: Рокотов, Мирський та Єлагіна, які диво урятувалися з  оточення під Києвом, восени 1941 року прибувають у Харків. Вони мають цінні відомості про діяльність німецької шпигунської організації, які терміново потрібно передати нагору.

Усі фото: Олена Розова 

Проте командування дає наказ затриматися в Харкові з метою пошуку та знешкодження диверсантів і шпигунів, які є серед працівників підприємств і установ, готових до евакуації на Урал. У ході розслідування Рокотов і Єлагіна дізнаються, що харківська організація шпигунів напряму пов’язана з київською групою, яку вони розкрили в Києві за кілька годин до здачі міста.

 

А куратор обох груп посідає високу посаду в Головній військовій прокуратурі в Москві.    

 

У головних ролях серіалу знімаються: Катерина Климова, Євген Воловенко і Олександр Панкратов-Чорний. Режисер – Максим Мехеда, виробництво – Star Media.

Як відомо, Олександр Панкратов-Чорний відвідував тимчасово окуповану територію України на Донбасі і навіть дав інтерв'ю пропагандистському каналу "АNNA-News". У травні цього року СБУ відмовилася внести Панкратова-Чорного до Переліку осіб, які загрожують національній безпеці. Відповідно, в'їзд актору на територію України теж дозволений.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.