Під час будівництва дороги в Петербурзі частково зруйнували військове поховання. ФОТО

У Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

Площа конгломерату з біля 100 могил складає гектар, пише сайт "Такие дела". Як повідомив місцевий історик Олександр Скробач, влада знала про брастьку могилу, однак, попри це, видала дозвіл на роботи.

За словами Скробача, що також очолює пошуковий загін, під час земляних робіт за допомогою бульдозера будівельники наткнулися на рештки бійців. Чатсину останків забрав на експертизу Слідчий комітет РФ, а доля інших невідома.

Фото: Олександр Скробач 

У даний час будівництво продовжується, незважаючи на виявлене поховання. Захистом кладовища, за словами історика й пошуковця, займаються Пушкінський військкомат і культурний сектор з увіковічнення пам’яті загиблих захисників Вітчизни, а також волонтери.

"Тим, хто будує, це все одно, — бідкається Скробач. — Це справа кричуща… З’ясовується, що у будівельників немає ані проекту, ані дозволу на роботи – тільки дозвіл на встановлення паркану. Вони кажуть, що захоронень немає взагалі, а коли ми показуємо документи від військкомату про захоронення, заявляють, що ці документи сфальсифіковані".

План будівництва поверх плану кладовища. Жовтим кольором позначене те місце, яке буде зруйноване. Фото: Олександр Скробач 

Працівник військового комісаріату Пушкінського і Колпінського районів Санкт-Петербурга Ігор Ткачук повідомив, що на нараді, яка відбулася в адміністрації Пушкінського району, не було пред’явлено документів на будівництво дороги.

"На сьогоднішній день ніхто не бачив дозволу, виданого державним центром експертизи і контроля Санкт-Петербурга на проведення земляних робіт", — сказав Ткачук.

Депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Борис Вишневський спрямував губернатору Георгію Полтавченку звернення з проханням зупинити роботи. Депутат запропонував владі змінити проект траси у випадку, якщо інформація про поховання підтвердиться.

Влада міста і району поки ніяк офіційно не прокоментували ситуацію.

Як повідомлялося, у Львові завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.