В Інтернеті запрацював віртуальний музей Василя Стуса

У мережі з’явився віртуальний Музей Василя Стуса. В експозиції — рукописи, приватні речі, світлини українського поета, а також аудіозаписи його виступів, листи до друзів і колег та різні мистецькі інтерпретації його творів.

Проект створили на волонтерських засадах, тому поки на сайті є лише 5% матеріалів, які вже вдалося зібрати. Ресурс продовжують наповнювати інформацією. Керівником проекту є літературознавець Дмитро Стус, син поета. Розробкою займалася компанія компанія Infopulse, повідомляє "Читомо".

"Музей" розвиватиметься як проект і продукт неоднорідного громадянського суспільства України, реагуватиме на актуальні проблеми сучасності через вивчення й аналіз історичного контексту недалекого минулого. Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині минулого століття", – зазначають автори проекту.

 

Крім відомостей про життєвий шлях і творчість Стуса, на сайті музею можна буде дізнатися і про інших відомих українських персоналій, котрі так чи інакше були пов’язані з поетом. Зокрема, Аллу Горську, Івана Світличного, Андрія Сахарова та інших.

"Віртуальний інтерактивний музей – це вікно у приватний світ людини і водночас частина великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей, – розповідають ініціатори проекту. – Тут ми хочемо показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав та продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дозволить глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонувати молоді приклади пошуку себе у світі".

Сайт складається з низки розділів, які відображають певний життєвий етап у біографії Стуса. Кожен розділ у собі містить підрозділи "Територія", "Людина", "Соціум" і "Світ", які надають усеохопні відомості про час і простір у якому жив, творив і боровся поет. 

Відвідати віртуальний музей Василя Стуса можна за посиланням.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.