У Києві відкрилась фотовиставка столичних будинків, що зникають

15 січня у креативному просторі UA: HUB (вул. Мельникова, 42) відкрилася фотовиставка "Київ. Калейдоскоп. Двойра" фотографа і дизайнера Віри Шелест. Видання "БЖ" розповідає про автора та її проект.

На створення проекту Віру Шелест надихнула архітектура старих київських будинків, багато з яких потребують реставрації.

"У кінці листопада 2016 року я вирішила поекспериментувати й почала фотографувати фасади київських будівель, які мені сподобалися і які несуть в собі історію тієї частини міста, де вони побудовані, і в фотошопі створювати калейдоскопічні зображення-принти", – розповідає пані Віра.

Так народилася ідея створити хустки з такими принтами, яка переросла в бренд Dvoira. А пізніше вона організувала першу фотовиставку, приурочену до Дня міста.

15 січня 2018 у будівлі Київського телецентру відкрилася ще одна фотовиставка. У ній представлено 14 робіт фотографа. Ось деякі з них.

Будинок на перехресті Хорива і Межигірської

 

Кияни називали його "будинком Артемихи" на честь багатої киянки, якій будівля належала ще в 1770-х роках. Ходили чутки, що Артемиха була дуже скупою, але зрештою збідніла, а на допомогу їй ніхто не прийшов через кепський характер.

У 1897 році на цьому місці купець Горєлов побудував багатоповерховий житловий будинок з торговими та адміністративними приміщеннями на першому поверсі. У 1902 році преса оголосила про знесення унікальної кам'яної будівлі, яка була чи не найбільш старим житловим будинком на Подолі.

Адреса: ріг вулиць Межигірської та Хорива, 23/9

Будинок з атлантами

 

Будівля 1905 року побудови одна з найбільш декорованих. Деякі порівнюють її з багатоярусним кремовим тортом. Проект будинку розробив майстер київського модерну, відомий архітектор німецького походження Мартін Клуг.

Раніше ця будівля була в розпорядженні купчихи Рахілі Майкапар. В її садибі зупинявся Максим Горький, а також орендували актори театру Соловцова (нині театр імені Івана Франка). А в 1950 році тут оселився художник і скульптор Олександр Ковальов.

Від тодішніх інтер'єрів зараз нічого не збереглося, але приміщення шостого будинку на Лютеранській вулиці є одними з найдорожчих у Києві.

Адреса: вул. Лютеранська, 6

Будинок з котами

 

Будівля була побудована в 1909 році за проектом архітектора Володимира Безсмертного в стилі модерн з елементами готики та неоготики. Відмітна риса будинку – кішки на фасаді, звідки й назва. Однак крім хвостатих, тут можна знайти сов і чорта.

Адреса: вул. Гоголівська, 23

Читайте також:

Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Аварійний "Будинок зі зміями" в Києві збираються відновити

Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.