У Києві відкрилась фотовиставка столичних будинків, що зникають

15 січня у креативному просторі UA: HUB (вул. Мельникова, 42) відкрилася фотовиставка "Київ. Калейдоскоп. Двойра" фотографа і дизайнера Віри Шелест. Видання "БЖ" розповідає про автора та її проект.

На створення проекту Віру Шелест надихнула архітектура старих київських будинків, багато з яких потребують реставрації.

"У кінці листопада 2016 року я вирішила поекспериментувати й почала фотографувати фасади київських будівель, які мені сподобалися і які несуть в собі історію тієї частини міста, де вони побудовані, і в фотошопі створювати калейдоскопічні зображення-принти", – розповідає пані Віра.

Так народилася ідея створити хустки з такими принтами, яка переросла в бренд Dvoira. А пізніше вона організувала першу фотовиставку, приурочену до Дня міста.

15 січня 2018 у будівлі Київського телецентру відкрилася ще одна фотовиставка. У ній представлено 14 робіт фотографа. Ось деякі з них.

Будинок на перехресті Хорива і Межигірської

 

Кияни називали його "будинком Артемихи" на честь багатої киянки, якій будівля належала ще в 1770-х роках. Ходили чутки, що Артемиха була дуже скупою, але зрештою збідніла, а на допомогу їй ніхто не прийшов через кепський характер.

У 1897 році на цьому місці купець Горєлов побудував багатоповерховий житловий будинок з торговими та адміністративними приміщеннями на першому поверсі. У 1902 році преса оголосила про знесення унікальної кам'яної будівлі, яка була чи не найбільш старим житловим будинком на Подолі.

Адреса: ріг вулиць Межигірської та Хорива, 23/9

Будинок з атлантами

 

Будівля 1905 року побудови одна з найбільш декорованих. Деякі порівнюють її з багатоярусним кремовим тортом. Проект будинку розробив майстер київського модерну, відомий архітектор німецького походження Мартін Клуг.

Раніше ця будівля була в розпорядженні купчихи Рахілі Майкапар. В її садибі зупинявся Максим Горький, а також орендували актори театру Соловцова (нині театр імені Івана Франка). А в 1950 році тут оселився художник і скульптор Олександр Ковальов.

Від тодішніх інтер'єрів зараз нічого не збереглося, але приміщення шостого будинку на Лютеранській вулиці є одними з найдорожчих у Києві.

Адреса: вул. Лютеранська, 6

Будинок з котами

 

Будівля була побудована в 1909 році за проектом архітектора Володимира Безсмертного в стилі модерн з елементами готики та неоготики. Відмітна риса будинку – кішки на фасаді, звідки й назва. Однак крім хвостатих, тут можна знайти сов і чорта.

Адреса: вул. Гоголівська, 23

Читайте також:

Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Аварійний "Будинок зі зміями" в Києві збираються відновити

Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.