Спецпроект

АНОНС: У Львові розкажуть про українського Праведника народів світу – Якова Сухенка

25 січня відбудеться захід до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На якому будуть представлені матеріали про життя та діяльність Якова Сухенка, що одним з перших серед українців (1983 р.) отримав звання Праведника народів світу.

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею "Територія Терору".

Яків Сухенко - один із більше як 2,5 тис. українців Праведників народів світу. Після окупації радянськими військами Рівного він потарпив в горнило сталінських репресій та відбував покарання у виправно-трудовому таборі.

Із приходом нацистів, йому вдалося втікти із табору і повернутись до міста. Тут він розпочав допомагати євреям.

Він забезпечував знайомих євреїв продуктами, налагоджував їхні зв’язки з родичами в інших містах, переховував у власній квартирі і навіть особисто переправляв до Центральної України, де вони вони мали більше шансів врятуватися. Зрештою у 1943 році був за свою діяльність розстріляний у Києві в Бабиному Яру.

Розмову вестимуть Петро Долганов – кандидат історичних наук, член Правління і Експертної ради ГО "Мнемоніка", доц. кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету та Андрій Усач – науковий співробітник Музею, докторант Українського католицького університету.

Також відвідувачам буде представлено документальний анімаційний фільм "Людина з обличчям", знятий на основі мемуарів Варвари Барац, єврейки з Рівного, котра разом із донькою Мірою врятувалася від загибелі завдяки допомозі Я. Сухенка.

У заході також візьмуть участь співрежисерки анімаційного фільму "Людина з обличчям" – Роза Саркісян і Діана Ходячих.

Після завершення фільму планується дискусія та обговорення почутого матеріалу між лекторами та гостями Музею.

Час: четвер, 25 січня, 17.30.

Місце: музей "Територія Терору" (м. Львів, просп. В. Чорновола, 45 г).

Контакт: Анна Шиманська (0967835096).

Вхід вільний.

Нагадаємо, що у жовтні 2017 року посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.