29 січня 1918

АНОНС: Лекція "Уся (нe)правда про Крути"

Історики спробують деконструювати усі міфи, що циркулюють навколо Крут та поділяться найновішими результатами своїх досліджень.

Мало яка подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Водночас він – чи не найбільш заміфологізована подія в історії України 1917-1921 рр.

 

Навколо бою під Крутами існує багато міфів, стереотипів, відвертих помилок та політизованих інтерпретацій. Тут і "триста спартанців", і "п’яний Петлюра", який нібито кинув напризволяще своїх солдат. І жменька студентів проти "орди з Півночі". І "слабка" дослідженість бою. І відсутність джерел.

Про обставини та перебіг бою розповість Михайло Ковальчук з Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського. А Віталій Скальський з Інституту історії України НАН України спростує найбільш поширені помилкові твердження про Крути і Крутянців.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 27 січня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.