29 січня 1918

У Києві презентували трейлер фільму «Крути 1918». ВІДЕО

Міністр культури Євген Нищук вважає, що український художній фільм про героїв Крут має стати подією 2018 року.

Таке переконання пан Нищук висловив під час презентації першого трейлеру фільму "Крути 1918" в четвер, 25 січня – повідомляє "Україна молода".

Постер фільму "Крути 1918". Фото: з ФБ-сторінки фільму "Крути 1918"

"Сподіваюсь, що фільм стане великою подією, як торік нею були "Кіборги". Я дуже радий, що ця тема нарешті постане перед глядацькою аудиторією України, Європи і світу. Я думаю, що всі ми будемо захоплюватися цією картиною", - сказав міністр.

Євген Нищук назвав фільм історією, що дала імпульс героїзму, самопожертві, який передався далі.

"Ця фантастична тема могла б вийти на екрани ще років тридцять тому, бо це легенда, яка може бути світовою. На такому героїзмі будується народ, нація, країна. Вони не були просто жертвою. Вони зупинили на декілька днів війська російської імперії і цим самим дали можливість представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мир. Так, вони її не втримали. Але втримати її – завдання наше", - зазначив Нищук.

Міністр культури також розповів, що цю тему виношував ще зі студентських років.

"Я дуже любив цю тему і мріяв знятися в кіно про героїв Крут. Але нині мій вік уже перевалив, щоб я зіграв хлопця, тож у цій картині я зробив невеличкий автограф, зігравши невеличку епізодичну роль батька одного з героїв", - сказав Нищук.

Прем’єра фільму запланована на грудень 2018 року.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.