29 січня 1918

АНОНС: 100-річчя Крут. Програма відзначення

100-ту річницю бою під Крутами відзначатимуть на найвищому рівні заходами в Києві та в самих Крутах. Що, де і коли відбуватиметься - читайте в програмі.

28 січня, неділя (Київ – Крути)

07:00 – 17:00 Офіційний захід вшанування Героїв Крут за участі Президента України з поїздкою в Крути, який в себе включає:

7:00 – Вихід учасників заходів колоною з Київського військового ліцею імені Івана Богуна на вокзалі станції Київ-Пасажирський.

08:20 – відправлення швидкісного "Потяга єднання"  на станцію Крути.

10:20 – прибуття "Потяга єднання" на станцію Крути. Перехід до Меморіалу пам’яті Героїв Крут.

12:00 – церемонія вшанування пам’яті Героїв Крут за участю Президента України Петра Порошенка. Церемонія вручення Державних прапорів з пам’ятними стрічками. Прем’єрне виконання концертного маршу "Героям Крут".

12:40 – закінчення урочистостей на території Меморіалу пам’яті Героїв Крут.

13:00 – перехід учасників заходів колоною на станцію Крути. Обід у польових умовах.

15:00 – відправлення "Потяга єднання" зі станції Крути до Києва.

16:50 – прибуття "Потяга єднання" на вокзал станції Київ-Пасажирський.

Організатор: Адміністрація Президента України.

(Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією)

19:00 Творча зустріч з народною артисткою України, Героєм України Адою Роговцевою. Організатор: Адміністрація Президента України.

Актова зала Київського військового ліцею імені Івана Богуна, бульвар Лесі Українки, 25. (Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією)

           

29 січня, понеділок (Київ)

18:30  Реконструкція бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на заводі Арсенал. Актори відтворять події, які відбувались там наприкінці січня 1918 року.

Організатор: ВО "Свобода".

Збір біля ст. м. "Арсенальна". (Вхід вільний).

19:00  Прем’єра вистави Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка "Балада про Крути". Режисер – Андрій Бакіров. Організатор: Адміністрація Президента України.

Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка. (Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією*)

           

29 січня, понеділок (Чернігівщина, ст. "Крути")

12:00 Літературно-мистецька композиція, присвячена вшануванню пам’яті Героїв Крут, церемонія покладання квітів до Меморіалу "Пам’яті Героїв Крут". (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

12:20 Поминальна літія в пам’ять про загиблих за рідну землю. (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

12:30 Мітинг з нагоди відзначення 100-річчя бою під Крутами та вшанування пам’яті Героїв Крут, урочисте проходження військовослужбовців та ліцеїстів(Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

13:10 Патріотична концертна програма (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

31 січня, середа (Київ)

19:00  Вечір пам'яті Героїв Крут. У програмі — виступи істориків, поетів і показ документального фільму Івана Канівця "Українська революція". Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства, Український інститут національної пам'яті, Київська міська державна адміністрація, видавництво "Смолоскип".

Колонна зала Київської міської ради. (Вхід вільний).

Джерело: сайт Українського інституту національної пам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.