Предтеча Крут. На честь 100-річчя бою за Бахмацький залізничний вузол встановили дошку. ФОТО

27 січня 2018 року в м. Бахмачі на Чернігівщині з розмахом відзначили 100-ліття боїв з російськими більшовиками.

Про це "Історичній правді" повідомили в Благодійному фонді "Героїка". 

Зранку, об 11:00, не зважаючи на десятиградусний мороз, на пероні станції Бахмач-Пасажирський зібралось близько 40 осіб: тутешніх активістів і гостей зі столиці.

 Усі фото Анастасії Сніжної

Лаконічні виступи представників міської влади та фонду "Героїка", стараннями яких встановлено дошку, завершились військовою сальвою історичних реконструкторів Армії УНР. Освячення пам’ятного знаку, роботи київського скульптора Олександра Михайлицького, здійснило духовенство УПЦ КП.

 

Уже за годину після відкриття меморіальної дошки чисельна міська громада зібралась на площі Героїв Майдану, де відбулась панахида за полеглими захисниками України.

 
 

Продовженням святкувань став показ у районному будинку культури фільму "Кіборги", що зібрав переповнену залу (понад 600 осіб).

Переглянути стрічку Ахтема Сеїтаблаєва прийшли не лише мешканці Бахмача,  але й селяни з Бахмацького і Талалаївського районів.

Посприяв безкоштовному перегляду фільму Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. По завершенню кіносеансу відбулось обговорення стрічки, яке модерував Ростислав Мартинюк.

Уже у вечірніх сутінках, на площі перед будинком культури, на глядачів чекало ще одне дійство – реконструкція наступального бою чоти Армії УНР у виконанні клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець".

 

Завершенням урочистостей стала смолоскипна хода, організована чернігівськими націоналістами зі "Свободи", Національного корпусу, "Соколу" та волонтерської організації "Вогонь відродження".

Урочистості були ініційовані Бахмацькою міською радою та Ростиславом Мартинюком, громадським активістом та Головою Наглядової Ради благодійного фонду "Героїка".

 

Високий рівень підготовки урочистостей забезпечила Бахмацька міська рада та особисто міський голова Павло Шимко.

Довідка:

Сто років тому українська залога міста Бахмач на Чернігівщині розпочала бій з російськими більшовиками. Протягом трьох днів (25-27 січня 1918 року) близько 500 українських вояків стримували наступ ворога одразу з трьох напрямків: сходу, півночі та півдня.

Українські підрозділи змушені були зайняти кругову оборону і не пропускати на захід ворога, що нараховував близько 1300 бійців. Триденні бої за Бахмацький залізничний вузол, як і бій за станцію Крути, відіграли важливу роль у захисті Києва від червоних окупантів, а відтак сприяли визнанню незалежності Української Народної Республіки державами Четверного союзу.

Як повідомлялося, у Києві презентували трейлер фільму "Крути 1918".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.