Зростає напруження біля фундаментів Десятинної церкви у Києві

На території Національного музею історії України відбулася акція з вимогою знести каплицю УПЦ МП, яку незаконно звели біля фундаменту Десятинної церкви.

Про це повідомляє "Українська правда".

Акція зібрала як "лівих" так і "правих". У мітингу взяли участь представники націоналістичної організації "СІЧ", учасники ріноманітних громадських ініціатив зі збереження історичного середовища столиці, звичайні кияни, які виступають проти незаконної забудови УПЦ МП території Національного музею історії України.

Учасники час від часу скандували "Геть ФСБ!, геть злочинців!", "Геть московського попа!". 

Акція проти незаконної забудови УПЦ МП біля фундаментів Десятинної церкви 3 лютого 2018 року. Фото: "Українська правда

Також на місці  були присутні люди, які прийшли до храму УПЦ МП на суботню літургію, стоять поруч із каплицею та тримають у руках ікони. 

Для запобігання сутичкам біля каплиці територію патрулюють поліцейські, на прилеглих вулицях чергують 6 автобусів з Нацгвардією. Нацгвардійці мають з собою приладдя для тушіння вогню і вогнегасники.

Між сторонами періодично виникала штовханина та словесні перепалки, їх розбороняють правоохоронці. 

У самому храмі - "Десятинному монастирі Різдва пресвятої Богородиці" - раніше заявили, що 3 лютого "під виглядом мирної акції архітекторів, розкольники і язичники за підтримки радикальних угруповань, підбурювані окремими народними депутатами" готується "силове захоплення" храму. 

Як відомо, раніше петиція з вимогою знести будівлю УПЦ Московського патріархату, розташовану біля Десятинної церкви, зібрала необхідну кількість голосів для її розгляду. Міськрада має розглянути петицію протягом 90 днів.

27 січня Шевченківський райсуд Києва заарештував на 2 місяці з альтернативою застави двох підозрюваних у спробі підпалити цю будівлю. 

1 лютого на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій заявив, що Київська міська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви.

Читайте також: 

ХРамоЧос. Патріарх Кирил проти будови на фундаментах Десятинної

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Міфи і правда про Десятинну церкву

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.