Зростає напруження біля фундаментів Десятинної церкви у Києві

На території Національного музею історії України відбулася акція з вимогою знести каплицю УПЦ МП, яку незаконно звели біля фундаменту Десятинної церкви.

Про це повідомляє "Українська правда".

Акція зібрала як "лівих" так і "правих". У мітингу взяли участь представники націоналістичної організації "СІЧ", учасники ріноманітних громадських ініціатив зі збереження історичного середовища столиці, звичайні кияни, які виступають проти незаконної забудови УПЦ МП території Національного музею історії України.

Учасники час від часу скандували "Геть ФСБ!, геть злочинців!", "Геть московського попа!". 

Акція проти незаконної забудови УПЦ МП біля фундаментів Десятинної церкви 3 лютого 2018 року. Фото: "Українська правда

Також на місці  були присутні люди, які прийшли до храму УПЦ МП на суботню літургію, стоять поруч із каплицею та тримають у руках ікони. 

Для запобігання сутичкам біля каплиці територію патрулюють поліцейські, на прилеглих вулицях чергують 6 автобусів з Нацгвардією. Нацгвардійці мають з собою приладдя для тушіння вогню і вогнегасники.

Між сторонами періодично виникала штовханина та словесні перепалки, їх розбороняють правоохоронці. 

У самому храмі - "Десятинному монастирі Різдва пресвятої Богородиці" - раніше заявили, що 3 лютого "під виглядом мирної акції архітекторів, розкольники і язичники за підтримки радикальних угруповань, підбурювані окремими народними депутатами" готується "силове захоплення" храму. 

Як відомо, раніше петиція з вимогою знести будівлю УПЦ Московського патріархату, розташовану біля Десятинної церкви, зібрала необхідну кількість голосів для її розгляду. Міськрада має розглянути петицію протягом 90 днів.

27 січня Шевченківський райсуд Києва заарештував на 2 місяці з альтернативою застави двох підозрюваних у спробі підпалити цю будівлю. 

1 лютого на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій заявив, що Київська міська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви.

Читайте також: 

ХРамоЧос. Патріарх Кирил проти будови на фундаментах Десятинної

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Міфи і правда про Десятинну церкву

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.