Як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної Сотні? ФОТО

Проект архітекторів Ірини Волинець і Марії Процик переміг у конкурсі проектів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на Міністерство культури.

Проект-переможець

"Перша премія, проект-переможець конкурсу: Архітектурне бюро MIstudio, авторський колектив: Ірина Волинець (Львів/Україна), Марія Процик (Ротердам/Нідерланди) – архітектори. Щиро вітаємо переможців!", - йдеться в повідомленні.

Проект переміг у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

З 20 до 25 лютого громадяни можуть надсилати пропозиції щодо удосконалення проекту-переможця. Їх, за згоди автора, врахують у завданні на проектування.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

За задумом архітекторів, Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має бути простором, який допомагає зрозуміти історію української боротьби за світле майбутнє, але при цьому бути вільним від політичних амбіцій, соціальних та економічних викликів.

Криволінійна форма комплексу відображає нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу.

На початку цього шляху, зі сторони Майдану та Хрещатика, розташують меморіальну стелу, яка аркою врізатиметься в пагорб. На ній будуть нанесені імена Героїв Небесної Сотні.

На існуючій бруківці встановлять світлові квадрати – символ продовження шляху. По обидві сторони алеї висадять 107 лип – на згадку про кожного Героя Небесної Сотні.

У найвіддаленішій точці алеї, де нині стоїть каплиця, буде місце тиші та мовчання.

Символічним кінцем меморіального шляху буде сад, який створить місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним Центром Культури та Мистецтв.

Пагорби на Алеї Героїв Небесної Сотні пропонують засадити квітами білого кольору, а вздовж пішохідних стежок – встановити лавки.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

"Ціль меморіалу – нагадати про швидкоплинність людського життя у прагненні кращого", - наголошують автори проекту.

Як відомо, 15 лютого на сайті Мінкульту оголосили про громадське обговорення конкурсних проектів.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було оголошено 23 жовтня 2017 року.

У конкурсі визначено дві номінації: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Територія проектування охоплює Алею Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку по Алеї Героїв Небесної Сотні, 3 та частину земельної ділянки по Алеї Героїв Небесної Сотні, 4 (місце, де розташована Каплиця УГКЦ Непорочного Серця Марії та Українських Новомучеників).

На конкурс в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" подали 9 проектів з різних країн світу.

З 22 лютого по 22 березня виставка оригіналів конкурсних проектів буде відкрита в Будинку Архітектора на вулиці Б. Грінченка, 7, 3 поверх.

"Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та громадського обговорення конкурсних пропозицій результати конкурсу будуть затверджені, укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи із розробки проектно-кошторисної документації", - пояснили у Мінкультури.

Втілення результатів конкурсу планується на лютий 2019 року.

Конкурс в номінації "Музей Революції Гідності" буде двостадійним, його результати озвучать у липні 2018 року. На участь у конкурсі подали 12 проектів.

6-7 фіналістів номінації "Музей Революції Гідності" мають озвучити 20 лютого. Вони продовжать змагання у другому етапі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.