АНОНС: Почався прийом заявок на симпозіум "Візуалізація епохи Голодомору"

4–6 червня 2018 року в Києві відбудеться Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум "Візуалізація епохи Голодомору: джерела, наративи, контексти".

Останні десятиліття позначені "візуальним поворотом" у різних способах написання історії – політичної, економічної, культурної, соціальної.

Дедалі активне звернення дослідників до візуальних матеріалів як тексту не тільки дозволяє виявити нові факти, уточнює й увиразнює відому за документами інформацію, але й суттєво розширює методичні можливості науковців.

Між тим, у презентаціях проблематики Голодомору усе ще переважають традиційні підходи: образотворчі свідоцтва здебільшого мають допоміжний характер, виступаючи простою ілюстрацією письмової історії.

Нерідкими є представлення теми за допомогою образів голоду на Поволжі в Росії початку 1920-х років. Як і (не)навмисні фальшування візуальних документів, що породжує недовіру до зображальних джерел як автентичного образу/зліпка минулого.

У фокусі Міжнародного наукового симпозіуму перебуватимуть ключові методологічні проблеми, пов’язані з осмисленням і використанням усього комплексу зображальних джерел епохи Голодомору – у міждисциплінарному вимірі, на підставі новітніх наукових підходів.

Панельні дискусії в ході триденної роботи охоплюватимуть такі основні теми:

– Архівні, бібліотечні, музейні, приватні колекції зображальних джерел епохи Голодомору.

– Типологія, способи ідентифікації зображальних джерел. Чому важливе звернення до візуальних матеріалів як до текстів?

– Унікальність і типовість як елементи репрезентативності зображальних джерел, методичний інструментарій прочитання і розуміння закодованої в них інформації.

– "Перевернута реальність" як спосіб і практика радянської візуалізації епохи Голодомору: пропагандистські образи і засоби "стирання" пам’яті.

– Візуальні свідоцтва як різновид політично мотивованих прикладів.

– Способи представлення, освітній і виховний потенціал візуальних "текстів" з історії Голодомору у шкільних та вузівських навчальних виданнях.

Заявки для участі в симпозіумі (тема і основні ідеї виступу – 300 слів, резюме) просимо надсилати на електронну адресу visual.sources.holodomor.symposium@gmail.com

Організатори покриватимуть витрати на проїзд, проживання, харчування учасників.

Кінцевий термін подачі заявок – 5 травня 2018 року.

4–6 червня 2018 року, початок – 10.00

Місце: Мала конференц-зала Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55).

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, Національний музей історії України, Національний художній музей України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету, Український інститут Гарвардського університету.

Із додатковими запитаннями звертатися за телефоном:

+38 097 318 43 39.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.