АНОНС: Музейна розповідь про Олеся Гончара

У Києві музейники підготували захід для вшанування 100-річчя від дня народження письменника - «Урок української ідентичності. Олесь Гончар».

Музейними засобами планується розкрити багатогранність історичної постаті Олеся Гончара – українського літератора, учасника Другої світової війни, лауреата багатьох літературних премій.

 

"Дитинство, юність, війна… Почуте, побачене, пережите зафіксовано на сторінках відомих творів письменника. Фронтова поезія та повоєнна проза сповнена рефлексій митця стосовно світового зіткнення держав та ролі України.

Сучасний погляд на твори Олеся Гончара буде презентовано під час інтерактивної зустрічі із молоддю, яка відбудеться у просторі експозиційного залу, де представлені особисті меморіальні речі письменника" - так описують запланований захід музейники.

3 квітня, вівторок, 13.00.

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.