Спецпроект

У Німеччині ув’язнили 89-річну неонацистку: заперечувала Голокост

Німецькі правоохоронці затримали пенсіонерку, яку засудили до двох років в'язниці за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на "DW".

Урсула Гафербек

 

Затриманою є Урсула Гафербек, відома своїми неонацистськими поглядами і засуджена за це до ув'язнення. Жінку взяли під варту в її рідному місті Флото, що в землі Північний Рейн-Вестфалія, і передали до відповідної пенітенціарної установи.

Жінку засудили до двох років в'язниці за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Цей вирок Гафербек оскаржила, однак програла суд. 2 травня вона мала прибути до місця ув'язнення для відбуття покарання, однак не зробила цього. Тому прокуратура видала ордер на її арешт.

На сайті ursula-haverbeck.info зазначається, що жінка не прибула до тюрми, оскільки чекає експертного висновку щодо придатності її до відбування покарання, якого ще немає.

Однак речник прокуратури міста Ферден, яка дозволила заарештувати засуджену, заявив, що ця інформація не відповідає дійсності. За його словами, відповідний висновок був виданий ще 20 квітня і він дозволяє ув'язнити Гафербек.

Нинішній вирок суду – вже не перший для Урсули Гафербек. За розпалювання ворожнечі її вже засуджували до ув'язнення у Гамбурзі, Берліні та Детмольді, однак де-факто вона опинилася у тюрмі вперше.

У нинішній справі йдеться про дописи до правоекстремістської газети "Голос райху", опубліковані в 2014 та 2015 роках.

Пенсіонерка відома своєю праворадикальною діяльністю. За її переконанням, насправді табір смерті Аушвіц (Освенцім) був трудовим табором, де нікого не вбивали.

У Німеччині за схвалення, применшення чи заперечення Голокосту передбачено максимальне покарання у вигляді штрафу та п'ятирічного тюремного ув'язнення.

Нагадуємо, що у березні помер "бухгалтер" концтабору Аушвіц.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.