У Дніпрі мурал дивізії "Галичина" замалювали Чебурашкою і Карлсоном. ФОТО

У Дніпрі на місці муралу з написом "Дивізія Галичина" намалювали героїв мультфільмів та напис російською "Ребята, давайте жить дружно".

Цей проект був ініційований громадською організацією "Честь та віра", заявив у коментарі "Радіо Свобода" голова громадської організації Роман Горяїнов.

За його словами, мурал створювали упродовж двох днів. На створення фону використали три банки білої фарби, на сам малюнок – 60 балончиків, які придбала організація.

Для збільшення тисніть тут

Як зазначив Горяїнов, ініціатива не має ніякого політичного підтексту. Активісти хотіли створити позитивні зображення, щоб "зробити світ хоч трішки добрішим і світлішим".

Наприкінці квітня у Дніпрі через напис "Дивізія "Галичина" стався конфлікт між мешканцями одного з будинків на проспекті Миру та активістами організації "С14".

За словами місцевих жителів, вони були обурені тим, що поблизу їхнього будинку невідомі їм особи створили графіті на честь дивізії "Галичина". Один із мешканців будинку замалював напис. Коли активісти "С14" прийшли його відновити, виникла конфліктна ситуація зі штовханиною.

 

Як розповіли в обласній поліції, двох активістів "С14" запросили до районного відділення поліції, де встановили їхні особи. Відомості про подію внесли до журналу єдиного обліку.

В організації "С14" підтвердили, що графіті було створене їхніми активістами. Вони не заперечують, що на місці події сталась штовханина, але зазначають, що спровокували її не члени організації, а нетверезі мешканці.

На тему дивізії "Галичина" читайте:

Великий блеф. Кампанія набору в дивізію "Галичина" як маніпулятивна технологія

Створення дивізії "Галичина", як політичний проект та цивілізаційний вибір

Дивізійник Леонід Муха: "Всі хочуть, щоб українці боролись у рукавичках"

Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС "Галичина"

1943: Парад добровольців Дивізії зброї СС "Галичина" 18 липня у Львові

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.