Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

З 24 до 26 травня Служба розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам'яті проводила археологічні роботи на кладовищі в Грушовичах в Підкарпатському воєводстві.

 

 Фото Ольги Соляр

За процесом розкопок спостерігала група українських експертів, зокрема і секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

"Вчора пізно вночі завершились дослідження поховань в Грушовичах на місці зруйнованого пам'ятника УПА. За попередніми висновком групи українських експертів серед 18 поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА. Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер та глибина поховань, супровідний матеріал.

Підтверджуються свідчення та спогади, що воїнів УПА підзахоронювали переважно вночі до цивільних поховань . Отже, зруйнований пам'ятник УПА в Грушовичах був не символічний, а надмогильний і має бути ВІДНОВЛЕНИЙ!!! Подробиці з висновками українських фахівців згодом, після Свят" - написав на своїй сторінці у Фейсбук С. Шеремета.

 Фото Ольги Соляр

Проте Інститут національної пам'яті Польщі на своєму Твіттері уже заявив, що дослідження не дали підстав визнати, що це є поховання членів УПА.

„Археологічні та медико-судові дослідження не дали підстави, щоб визнати, що на місці розібраного пам’ятника на честь УПА були колективні чи поодинокі могили членів цієї української формації" – читаємо на Твіттері відомства.

 

Нагадуємо, що пам'ятник був демонтований два роки тому. Українська сторона домагається його відновлення. Також нагадаємо, що після чисeльних актів вандалізму над украінськими місцями пам'яті та відсутності будь-якої рeакції польських органів влади, а також у відповідь на демонтаж пам'ятника у Грушовичах Україна заблокувала пошуки і ексгумацію польських останків на своїй території.

Читайте також:

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.