П'ять президентів закликають Україну й Польщу не чіпати "історичні вразливості"

У світлі появи протиріч між Україною і Польщею в історичній площині необхідно не допустити до погіршення двосторонніх відносин. Обидві країни не повинні ставати заручниками складної історії, а мають шукати в ній те, що об'єднує, а не ділить.

Про це йдеться у спільному зверненні, яке підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко та екс-президенти Польщі Александер Кваснєвський та Броніслав Коморовський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 Фото: ТСН

"Поєднання і співпраця між Польщею та Україною в національних інтересах обох народів, має важливе значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи і стратегічно важливе для безпеки східного флангу НАТО і ЄС, які стоять перед викликом, яким є російська агресія в Україні.

Тому, з великим занепокоєнням сприймаємо явища, які спостерігаються останнім часом, і які загрожують поєднанню і співпраці", - йдеться в заяві.

Вони підкреслили, що складне минуле має заохочувати нинішні покоління українців і поляків й надалі здійснювати зусилля щодо поєднання і співпраці з думкою про краще майбутнє обох народів і держав.

"Ми маємо навчитися поваги до відмінних історичних вразливостей і шукати в минулому, насамперед, те, що об'єднує. Ми повинні шанувати могили жертв колишніх польсько-українських конфліктів", - наголошують президенти.

Вони додають, що складне минуле не можна затерти, але можна зробити з нього висновки з думкою про майбутні покоління українців і поляків.

"Тому ми закликаємо до захисту процесу примирення між нашими народами. Закликаємо до цього державну владу, а також суспільства обох країн, церкви, які особливо залучені до процесу примирення, місцеві органи влади, неурядові організації, ЗМІ, наукові середовища - усіх прихильників поєднання, зближення і дружби між нашими народами", - підкреслюється в заяві.

Президенти закликали вести постійний і терпеливий діалог, протидіяти проявам націоналізму й екстремізму, вести освітню діяльність, що спирається на правду і відповідальні історичні джерела, до взаємоповаги, посиленої співпраці істориків, вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, вчителів та усіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян обох країн, особливо людей молодого покоління.

"Нехай пам’ять про невинні жертви колишніх польсько-українських конфліктів єднає наші країни і народи у спільних рефлексіях і спільному прагненні до майбутнього, що спиратиметься на співпраці та дружбі", - резюмують екс-президенти обох країн.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.