П'ять президентів закликають Україну й Польщу не чіпати "історичні вразливості"

У світлі появи протиріч між Україною і Польщею в історичній площині необхідно не допустити до погіршення двосторонніх відносин. Обидві країни не повинні ставати заручниками складної історії, а мають шукати в ній те, що об'єднує, а не ділить.

Про це йдеться у спільному зверненні, яке підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко та екс-президенти Польщі Александер Кваснєвський та Броніслав Коморовський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 Фото: ТСН

"Поєднання і співпраця між Польщею та Україною в національних інтересах обох народів, має важливе значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи і стратегічно важливе для безпеки східного флангу НАТО і ЄС, які стоять перед викликом, яким є російська агресія в Україні.

Тому, з великим занепокоєнням сприймаємо явища, які спостерігаються останнім часом, і які загрожують поєднанню і співпраці", - йдеться в заяві.

Вони підкреслили, що складне минуле має заохочувати нинішні покоління українців і поляків й надалі здійснювати зусилля щодо поєднання і співпраці з думкою про краще майбутнє обох народів і держав.

"Ми маємо навчитися поваги до відмінних історичних вразливостей і шукати в минулому, насамперед, те, що об'єднує. Ми повинні шанувати могили жертв колишніх польсько-українських конфліктів", - наголошують президенти.

Вони додають, що складне минуле не можна затерти, але можна зробити з нього висновки з думкою про майбутні покоління українців і поляків.

"Тому ми закликаємо до захисту процесу примирення між нашими народами. Закликаємо до цього державну владу, а також суспільства обох країн, церкви, які особливо залучені до процесу примирення, місцеві органи влади, неурядові організації, ЗМІ, наукові середовища - усіх прихильників поєднання, зближення і дружби між нашими народами", - підкреслюється в заяві.

Президенти закликали вести постійний і терпеливий діалог, протидіяти проявам націоналізму й екстремізму, вести освітню діяльність, що спирається на правду і відповідальні історичні джерела, до взаємоповаги, посиленої співпраці істориків, вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, вчителів та усіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян обох країн, особливо людей молодого покоління.

"Нехай пам’ять про невинні жертви колишніх польсько-українських конфліктів єднає наші країни і народи у спільних рефлексіях і спільному прагненні до майбутнього, що спиратиметься на співпраці та дружбі", - резюмують екс-президенти обох країн.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.