АНОНС: Презентація карти подій Української революції 1918 року

У Києві відбудеться презентація карти подій 1918 року доби Української Держави і Західно-Української Народної Республіки.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

Якою уявляли діячі Української революції політико-адміністративну мапу нашої Батьківщини? На це питання відповідають відомі науковці Р. Соса, Р.Пиріг, І.Гирич, О.Кучерук і Т.Осташко, які спільно з ТОВ "Українська Картографічна Група" продовжують серію картографічних видань, присвячених подіям 1917-1921 років.

Відвідувачі зможуть побачити карту УНР доби Української Центральної Ради, що недавно побачила світ і ознайомитися з новим виданням – картою Української Держави і Західно-Української Народної Республіки. Наступна карта (готується до друку) буде присвячена часам УНР доби Директорії.

Видання містить численні оригінальні ілюстрації, у т. ч. тогочасні українські гроші та державні печатки, багату текстову інформацію, основну та п’ять додаткових карт.

Серед них – карта Києва з розміщенням українських державних установ 1918 р. і репродукція оригінальної карти України 1918 р., яка була надрукована у Відні картографічним видавництвом Frejtag&Berndt.

Час: 12 червня, вівторок, 14.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.