Прем’єр Польщі запропонував Сейму зміни до скандального закону про IPN

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зранку у середу звернувся до маршалка Сейму з проханням доповнити порядок денний засідання пунктом, що стосується змін закону про Інститут національної пам’яті.

Про це повідомив голова канцелярії голови Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство PAP.

 Сейм Польщі

"Ми хочемо внести зміни на підставі відмови від частини січневих поправок до Закону про Інститут національної пам'яті. Ми відходимо від кримінальних приписів, які можуть відвернути увагу від мети цих змін", - заявив Дворчик.

"Треба пам'ятати, що ця мета полягала в тому, щоб захищати добре ім'я Польщі та історичну правду", - додав глава канцелярії.

У той же час він підкреслив, що IPN як і раніше "озброєний більш ефективним інструментом або цивільно-правовим інструментом" і, як він додав, " він зможе воювати від імені польської держави з історичною брехнею".

"Цей шлях, як показує практика, є найбільш ефективним "- сказав Дворчик.

Водночас, як стало відомо "Історичній правді" у запропонованих змінах із Закону про IPN виключаються лише пункти статті, яка говорить про "публічне приписування польському народу, чи польській державі злочинів вчинених Третім Райхом", що тягне за собою штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Що ж стосується, "злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом", то за заперечення "злочинів бандерівців" і надалі передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

 Проект пропонованих змін до закону про IPN

Із Законом про IPN можна ознайомитись за посиланням. Зміни 2018 року – тут.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.