Спецпроект

Сьогодні Порошенко теж відвідає Волинь. Але не з Дудою

8 липня 2018 року президент України Петро Порошенко відвідає Волинь, щоб ушанувати пам’ять українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Заходи відбудуться в Гончому Броді Ковельського району Волинської області,  інформують "Волинські новини" з посиланням на відділ інформаційної політики Волинської ОДА.

Також, за даними прес-служби глави держави, цього ж дня президент здійснить робочий візит до Польщі.

Програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських партизанських підрозділів Батальйонів хлопських та Армії Крайової в 1944 році.

Петро Порошенко візьме участь у богослужінні за загиблими українцями в Турковицькому Свято-Покровському православному монастирі, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Початок панахиди, яку служитимуть священики Люблінсько-Холмської православної єпархії, планується на 12.30, повідомляє польський історик українського походження Євген Місило.

Президент Республіки Польща Анджей Дуда, своєю чергою, відвідає м. Луцьк, де візьме участь у літургії в соборі Святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, присвяченій пам’яті жертв Волинської трагедії.

"Анджей Дуда також віддасть символічну данину жертвам геноциду в районах сьогодні неіснуючих польських сіл на Волині і покладе вінок на цвинтарі - на місці безіменного поховання у братській могилі загиблих поляків", - цитує канцелярію польського президента "Українська правда".

Як повідомлялося, Голова УІНП Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.