Спецпроект

У Запорізькій області встановлять меморіальний знак антиколгоспним повстанцям

До 85-ї річниці Голодомору 1932—1933 років у с. Борисівка Приморського району Запорізької області встановлять знак на честь народного повстання в жовтні 1930 року.

На сільському Меморіалі Слави встановлять пам’ятний камінь та інформаційну дошку на честь першого в області повстання проти колективізації.

З небуття інформацію про це повстання повернули дослідження заступника Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака та запорізького історика Юрія Щура, повідомляє "1-й Запорожский" з посиланням на прес-службу Запорізької ОДА.

У жовтні 1930 року партійне керівнитцво вирішло вилучити хліб у селян, які не хотіли вступати в колгоспи. Комсомольці та інші активісти ходили по хатах і вигрібали всі харчі до останнього зернятка.

6 жовтня з ініціативи 24-річного мешканця села Івана Бондаренка борисівці вчинили опір. Кількадесят жінок ставали пліч-о-пліч, перекривали в’їзди у двори, оточували й розганяли колгоспних активістів (така форма опору дістала назву "бабські бунти").

Кількох протестувальників міліція заарештувала. Тоді сотні селян оточили сільраду, погрожуючи штурмом. Жінок відпустили, й наступного дня заворушення відновилися. Бунтували також село Широке Запорізького району та в Михайлівському і Мелітопольському районах.  

Селянські бунти протривали три тижні. Однак сили були нерівні. Чекісти заарештували тридцять найбільш активних учасників опору і виступи зійшни нанівець. Через рік у селі почався Голодомор.

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура видала Національному музею Революції Гідності припис із забороною будівництва, однак потім скасувала його. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.