Спецпроект

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не зможе сприйняти зневажливе ставлення до по-звірячому замордованих невинних дітей, жінок і чоловіків з боку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека.

Про це він написав у колонці для "Нового времени".

"Пан воєвода, протиставляючи польські й українські жертви, по суті поділяє загиблих на більш і менш важливих, на суттєвих і несуттєвих. Злочинами окремих загонів українських націоналістів проти поляків він з легкістю виправдовує злочин Армії Крайової в Сагрині, а в порівнянні з тисячами загиблих поляків "кілька сотень" українських жертв видаються йому взагалі не вартими уваги. Даруйте, але це вже за межею добра і зла", — написав міністр.

Клімкін вважає, що вішати ярлики на невинних жертв каральних акцій, ділити їх на гарних і поганих, гідних і не гідних жалю — не по-людськи.

Міністр закликав усіх польських опонентів "зупинитися перед цією небезпечною лінією, інакше ми можемо зайти занадто далеко".

"Прошу своїх польських друзів і партнерів, всіх порядних поляків, не засліплених неприязню: не мовчіть, засудіть висловлювання пана воєводи. Або принаймні зробіть усе для того, щоб подібні політики й погляди в європейській Польщі залишилися винятком і не стали нормою. Зрештою, полякам це потрібно не менше, ніж нам, українцям", — написав Павло Клімкін.

Нагадаємо, люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив про намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування пам’яті загиблих у Сагрині українців. На його думку, промова, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону і провокацією.

Посольство України в Республіці Польща випустило коментар, наголосивши, що вшанування пам'яті загиблих — це "не провокація, а високоморальний християнський вчинок".

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію  до прем’єр-міністра Польщі у справі подання люблінського воєводи, в якій назвав заяви Чарнека "виявом шовіністичної істерії".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.