На Запоріжчині вшанують Героя Базара

У Приморському районі Запорізької області відбулося виїзне засідання обласної редакційної групи «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років», учасники якого говорили про увічнення пам’яті учасника Другого зимового походу, борця за волю України Савелія Хрустяка.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото ілюстративне, Запорізька ОДА

Заступник директора Департаменту Олександр Зубченко наголосив, що Уряд поставив завдання віднайти об’єкти, що пов’язані із першими національно-визвольними змаганнями, та гідно вшанувати діячів Української революції.

Завдяки праці істориків останніми роками вдалося повернути імена 360 учасників другого зимового походу армії Української Народної Республіки, яких розстріляли більшовики поблизу містечка Базар на Житомирщині.

Серед них – четверо уродженців Запоріжчини, зокрема, Савелій Курмич Хрустяк (за іншими джерелами – Прусняк), що народився 5 грудня 1895 року в с. Юріївка колишньої Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії.

З дитинства він працював на землі, можливо, закінчив кілька класів церковно-приходської школи. У 1919 році Савелій вступив до армії Української Народної Республіки, воював проти більшовиків та денікінців на Правобережній України, був інтернований у польському таборі для військовополонених.

Із початком другого зимового походу служив в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Після розгрому українських підрозділів Савелій Хрустяк потрапив до полону і 22 листопада 1921 року був розстріляний згідно вироку чекістського "трибуналу", яким керував Григорій Котовський. Разом з іншими героями битви під Базаром Савелія Хрустяка посмертно реабілітували у квітні 1998 року.

Пам’ятну дошку на честь українського солдата Савелія Хрустяка встановлять на фасаді Юріївської школи до Дня Збройних Сил України.

Нагадуємо, що на початку липня на могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.