На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

Музей історії давньоруського міста Звенигород – історико-краєзнавчого напрямку, заснований у 1987 році. У неділю, 22 липня, його відкрили після оновлення.

Про це повідомляє "Гал-Інфо"  з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

 

Присутніх привітала заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.

"Хто не знає нашої історії, не матиме майбутнього, тому сьогоднішня подія є надзвичайно важливою. На українській історії потрібно начатись, і приємно, що є тут діти, які приходитимуть в музей і цікавитимуться історичним минулим", - зазначила Оксана Стоколос-Ворончук.

 Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

Основу експозиції музею, яка розміщена на 2 поверхах, складають речі, знайдені під час археологічних досліджень літописного Звенигорода Галицького, розпочатих наприкінці ХІХ ст. і продовжених у 1960-1980 рр.

 Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

Зазначимо, станом на сьогодні сьогодні у фондах музею зберігається понад 2 тис. експонатів, серед яких – крем’яні серпи, кам’яна сокира з отвором, зернотерка, римські застібки (фібули), шкіряні вироби (взуття), вироби з кістки, дерев’яні іграшки, давньоруська зброя і прикраси, мармур, хрестики, колекція каблучок з кольорового скла, керамічна плитка, якою була вимощена підлога розкопаної дерев’яної церкви.

Нагадуємо, що в Японському морі знайшли затонулий "корабель скарбів".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.