На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

Музей історії давньоруського міста Звенигород – історико-краєзнавчого напрямку, заснований у 1987 році. У неділю, 22 липня, його відкрили після оновлення.

Про це повідомляє "Гал-Інфо"  з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

 

Присутніх привітала заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.

"Хто не знає нашої історії, не матиме майбутнього, тому сьогоднішня подія є надзвичайно важливою. На українській історії потрібно начатись, і приємно, що є тут діти, які приходитимуть в музей і цікавитимуться історичним минулим", - зазначила Оксана Стоколос-Ворончук.

 Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

Основу експозиції музею, яка розміщена на 2 поверхах, складають речі, знайдені під час археологічних досліджень літописного Звенигорода Галицького, розпочатих наприкінці ХІХ ст. і продовжених у 1960-1980 рр.

 Оновлена експозиція музею. Фото: Львівська газета

Зазначимо, станом на сьогодні сьогодні у фондах музею зберігається понад 2 тис. експонатів, серед яких – крем’яні серпи, кам’яна сокира з отвором, зернотерка, римські застібки (фібули), шкіряні вироби (взуття), вироби з кістки, дерев’яні іграшки, давньоруська зброя і прикраси, мармур, хрестики, колекція каблучок з кольорового скла, керамічна плитка, якою була вимощена підлога розкопаної дерев’яної церкви.

Нагадуємо, що в Японському морі знайшли затонулий "корабель скарбів".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.