У Росії в ставку «виловили» Сталіна. ФОТО

Жителі містечка Куса Челябінської області виявили на обмілілому березі ставка фрагменти пам'ятника Сталіну, затопленого в 60-х роках минулого століття.

Про це повідомляє місцеве видання "Жизнь района".

 Фото: "Жизнь района"

"Багато років зруйнована фігура лежала під водою на дні міського ставу. Незважаючи на серйозну "черепно-мозкову травму", Йосип Віссаріонович "повстав" і знову суворо дивиться порожніми очницями на міські околиці – як і півсотні років тому" - йдеться у повідомленні.

  Фото: "Жизнь района"

Моторошну знахідку виявив фотограф Андрій Парфьонов, коли прогулювався по обмілілому березі ставка зі своєю дочкою. Зараз воду зі ставка спустили в зв'язку з майбутнім ремонтом греблі. Останній раз спуск води в такому обсязі проводився в 40-х роках.

  Фото: "Жизнь района"

Колись монументальні фігури Й. В. Сталіна встановлювалися у всіх містах Радянського Союзу. Ця категорія скульптурних творів була невід'ємною частиною радянського монументального мистецтва 1930-1950-х років, один із символів того часу в СРСР і в більшості соціалістичних країн.

  Фото: "Жизнь района"

"Свій" генералісимус стояв і в Кусі, на високому березі міського ставка. Після розвінчування культу особи Сталіна в 1956 році по всій країні почався масовий демонтаж пам'ятників. Кусинський Сталін також був знятий з постаменту і скинутий до ставка.

Нагадуємо, що на території 7 населених пунктів Болградського району на Одещині залишаються пам’ятники, які є символами комуністичного тоталітарного режиму. УІНП вимагає демонтажу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.