Конкурс на нового дирeктора Музeю Ханeнків: музeйник vs підприємeць

Департамент культури Київської міськадміністрації проводить конкурс на посаду гендиректора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Про це повідомляє видання "Лівий берег" із посиланням на сайт КМДА. На пост претендує дві особи – нинішня заступниця генерального директора музею Катерина Чуєва і підприємниця у сфері реставрації та будівництва Світлана Зорінець.

Одна із експозицій музею Ханенків. Фото: Wix.com

Катерина Чуєва працює в музеї Ханенків з 1998 року, була зберігачкою фонду мистецтва Стародавнього світу, була куратором виставок у музеї, нині – заступник директора з науково-методичної роботи, є членом президії ICOM в Україні.

Світлана Зорінець була заступником директора Національного Києво-Печерського заповідника з науково-екскурсійної роботи (з 2010 по 2012 роки), 2013 року працювала в "Софії Київській", де також займалася екскурсійною діяльністю.

З 2017 року займається підприємництвом: так, значиться керівником проекту в компанії "ABC – архітектурний центр". У цій компанії, що робить ремонт і будівництво об'єктів, одним з проектів значиться реставрація музею Ханенків. Директор компанії – Павло Зорінець.

З документами претеденток можна ознайомитися за посиланнями: 1, 2 і 3.

Відповідно до закону, до конкурсної комісії увійшло 9 осіб – трьох делегував колектив музею, трьох – громадські організації, ще трьох – орган управління музеєм, тобто КМДА.

Поки що відомо про членів конкурсної комісії від колективу – Олеся Островська-Люта, Іван Козленко, Людмила Строкова, і про тих, кого делегували громадські організації, - Володимир Шейко, Ольга Балашова та Владислав Піоро.

Засідання конкурсної комісії відбудеться 27 серпня.

Нагадуємо, що 18 серпня діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.