Жінці, яка хотіла підірвати пам’ятник УПА, "світить" 10 років тюрми

Прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт стосовно підозрюваної у підготовці теракту в Молодіжному парку.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу обласної прокуратури.

 Підозрювана Оксана Суботіна. Фото: ВГолос

За даними слідства, жінку на початку 2018 року завербували представники Росії.

"Вона постійно отримувала завдання щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації у Харківській області", - зазначили в прокуратурі й додали, що з метою узгодження і координації дій жінка кілька разів виїжджала до Росії.

Слідство встановило, що жінка придбала і певний час зберігала вдома тротилову шашку.

Потім вона знайшла особу, яка на основі цієї шашки виготовила саморобний вибуховий пристрій з дистанційним керуванням за допомогою мобільного телефону.

"Уночі 23 червня жінка заклала пристрій в основу пам’ятника бійцям Української повстанської армії", - повідомили в прокуратурі.

Проте 44-річну харків’янку затримали співробітники СБУ, коли вона намагалася дистанційно привести у дію вибухівку.

Наразі на вимогу прокуратури обвинувачена перебуває під вартою.

Їй інкримінується скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 (замах на скоєння терористичного акту) та ч. 1 ст.263 (незаконне придбання, зберігання, носіння і передача іншій особі вибухових речовин)ККУ.

Відповідно до санкції статей їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що на початку серпня пам’ятник воїнам УПА в Харкові облили червоною фарбою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.