У Києві триває виставка «Україна в очах європейців ХVІІ ст.»

Під такою назвою 15 серпня 2018 року у Музеї гетьманства відкрилася виставка гравюр, присвячена Дню незалежності України.

Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.

Гравюра гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса)

 

На виставці представлена колекція 18-и гравюр з європейських історичних хронік та альбомів. Гравюри подаровані Музею гетьманства колекціонером з Німеччини Тіто Герре.

Найвагоміша частина гравюр представлених на виставці з німецькомовної друкованої хроніки Матеуса Меріанна "Theatrum Europaeum" ("Театр Європи"), що видавалася у Франкфурті-на-Майні у 1638-1738 рр.

Засновником та видавцем цього 21-томного видання був відомий гравер і художник Матеус Меріан. Матеус Меріан помер 19 червня 1650 року у місті Бах-Швальбах, видавничу справу продовжили його сини.

З цієї хроніки представлені гравюри історичних осіб: гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса), полковника Михайла Кричевського (копія з малюнку нідерландського художника А. Вестерфельда), а також Михайла Корибута Вишневецького, Януша Радзивілла, Криштофа Радзивілла, Стефана Чарнецького. А ще у колекції є схематичні військові плани Полтави (1709) та Ставища (1664).

Також на виставці представлені гравюри: Фортеця Кодак, план міста Кам’янця-Подільського, Мукачева, Військовий план битви під Нарвою, гетьмана Данила Апостола та ін.

Музей запрошує всіх кого цікавить історія України познайомитися з поглядом європейців ХVІІ століття на події, що розгорталися на наших землях.

Виставка триватиме до 28 серпня, години роботи музею 10.00-17.00

Місце: Музей Гетьманства, вул. Спаська, 16 Б

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.