У Львові на будівництво пам'ятника героям ЗУНР витратять 5,6 мільйонів гривень

Відповідний тендер щодо спорудження пам’ятника у Львові опубліковано в системі Prozorro. Згідно із тендерною документацією будівництво пам’ятника героям ЗУНР та УГА повинні завершити до 25 жовтня 2018 року.

Про це повідомляє видання "Форпост" з посиланням на ІА "Вежа".

 Проект пам'ятника

Проект пам’ятника героям ЗУНР та УГА був обраний на засідання журі конкурсу на кращу ідею 24 травня 2018 року.

Серед чотирьох пропозицій члени журі підтримали проект авторського колективу до складу якого входять: художник Любомир Медвідь, скульптор Василь Ярич та архітектори Володимир Лаврін та Анна Андрєєва.

"Проект пам’ятника – зображення двох сил, які визріли у період ЗУНР – політичної і військової. Також присутній український герб, який зображений у вигляді полум’я", – зазначено у повідомлені прес-служби ЛОДА.

Аукціон з обрання підрядника для будівництва пам’ятника відбудеться 4 вересня 2018 року.

Нагадуємо, що у Львові також з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.