Керівник УПЦ МП підписував прохання про автокефалію в 1992 році. ДОКУМЕНТ

Теперішній предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій підписував прохання до Московського патріарха про автокефалію. Документ із його підписом знайшла у своїх аріхвах Українська православна церква Київського патріархату.

Відповідний документ під назвою "Звернення єпископату Української православної церкви до Святійшого Патріарха Московського і всія Русі Алексія ІІ, Священного Синоду та всіх єпископів Російської православної церкви" опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" керівник інформаційного управління УПЦ КП Євстратій (Зоря).



Звернення датується січнем 1992 року. Метою документа було прохання про "якнайскоріше позитивне вирішення питання про повну канонічну самостійність Української православної церкви". Його підписали 23 ієрархи української церкви, у тому числі нинішній предстоятель УПЦ МП і член Священного Синоду РПЦ митрополит Онуфрій. Тоді він був єпископом Чернівецьким і Буковинським.

 
 
 
 Синіми рисками підкреслено підписи архієреїв, які зараз перебувають на кафедрах Московського патріархату в Україні, червоною рискою - підпис митрополита Онуфрія.
 

Нагадаємо, Московський патріархат стверджував, що митрополит Онуфрій не підписував прохання про автокефалію Української православної церкви 1992 року.

Як повідомлялося, намісник самопроголошеного Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Московського патріархату архімандрит Гедеон погрожував  генеральному директору Нацоінального музею історії України Тетяні Сосновській прокляттям до сьомого покоління.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.