Спецпроект

У Меморіалі Голодомору відкрили виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел". ФОТО

Виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел" з оцінками демографічних втрат України від Голодомору, які надавали іноземні дипломати, історики, демографи відкрили сьогодні в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

Про це повідомляє Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" ім. Василя Стуса, яка була співорганізатором, на своїй стоірнці у "Фейсбуці".

 
 

На заході виступили  Міністр культури України Євген Нищук, заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, співголова громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні Іван Васюник, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк та директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан. 

 
Фото: golosua.info

"Меморіал" представляв перший заступник голови Правління Богдан Моркляник. 

 

Під час відкриття виставки відбулася презентація збірника Міжнародної наукової конференції "Штучні голоди в Україні ХХ століття" (до 85 роковин Голодомору в Україні). 

 
Нагадаємо, 14 вересня в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" відбудеться зустріч із експертом вищого кваліфікаційного класу, криміналістом Андрієм Кісем "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.