Спецпроект

Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

У першій декаді жовтня відбудеться зустріч між віце-прем’єром України та представниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща у справі скасування заборони польським дослідникам вести роботи в місцях польських поховань на українських землях.

Про це 13 вересня сказав Надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця в ефірі радіо RMF 24.

Українська сторона ставить умовою, за якої Київ згодиться на ексгумаційні роботи Польщі в Україні, відбудову українських пам’ятників, зруйнованих останнім часом у Польщі, які обидві сторони визнають легальними.

Ідеться про два місця: Пикуличі під Перемишлем і Монастир біля Верхрати. На думку дипломата, відновлення цих пам’ятників буде "добрим сигналом до розв’язання питання розблокування пошукових робіт".

У той же час, посол звернув увагу, що війна нагробних пам’ятників між Польщею та Україною була спровокована третьою стороною, якій вигідне напруження між державами.

Заборону на роботу польських пошуковців в Україні Дещиця назвав емоційним рішенням з боку української влади на те, що офіційна влада Польщі не реагувала на знищення українських пам’ятників у Польщі, і  бажанням стримати подальші  акти вандалізму.

Як зазначив Дещиця, що цю проблему потірбно вирішити через переговори. "Мусимо поставитися до справи не тільки як політики та експерти, а і як люди, які мають шанувати загиблих і ставити їм пам’ятники", — додав він.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

Читайте також:

Слідство у справі провокаторів, які руйнували пам'ятники в Гуті-Пеняцькій та Биківні завершене

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.