41-го вояка Армії УНР перепоховали на Тернопільщині. ФОТО, ВІДЕО

5 жовтня в Ланівцях Тернопільської області перепоховали 41-го солдата Армії Української Народної Республіки.

Козаків та старшин 2-го куреня 10-го Сірого полку Армії УНР розстріляли та порубали більшовики в червні 1919 року, написав відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Усі фото: FB Святослав Шеремета 
 

Пошуково-ексгумаційні дослідження місця поховання борців за волю України в серпні 2018 року провели фахівці меморіально-пошукового центру "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті.  Характер розташування останків підтвердили спогади очевидців страти, записані ще у 1990-х роках.

 

Загиблих воїнів поховали відповідно до християнських звичаїв та з належними військовими почестями. Чин похорону очолювали архієпископи Нестор (УПЦ КП) та Тихон (УАПЦ).

"Надзвичайно важливо, що Українська Держава та українська громада вшановує українських Героїв, які віддали життя в боротьбі за Волю України. Не дивлячись на те, що пройшло 100 років з часу визвольної боротьби 1917-1921, ми пам’ятаємо і шануємо кожного українського героя",  — написав Святослав Шеремета.

Як повідомлялося,  в с. Кукавка Вінницької області перепоховали 19 солдатів Армії УНР.

Читайте також:

Свобода, або смерть! Гайдамаки з Академії

Крапки над "Ї": Реконцептуалізація Української революції

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.