41-го вояка Армії УНР перепоховали на Тернопільщині. ФОТО, ВІДЕО

5 жовтня в Ланівцях Тернопільської області перепоховали 41-го солдата Армії Української Народної Республіки.

Козаків та старшин 2-го куреня 10-го Сірого полку Армії УНР розстріляли та порубали більшовики в червні 1919 року, написав відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Усі фото: FB Святослав Шеремета 
 

Пошуково-ексгумаційні дослідження місця поховання борців за волю України в серпні 2018 року провели фахівці меморіально-пошукового центру "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті.  Характер розташування останків підтвердили спогади очевидців страти, записані ще у 1990-х роках.

 

Загиблих воїнів поховали відповідно до християнських звичаїв та з належними військовими почестями. Чин похорону очолювали архієпископи Нестор (УПЦ КП) та Тихон (УАПЦ).

"Надзвичайно важливо, що Українська Держава та українська громада вшановує українських Героїв, які віддали життя в боротьбі за Волю України. Не дивлячись на те, що пройшло 100 років з часу визвольної боротьби 1917-1921, ми пам’ятаємо і шануємо кожного українського героя",  — написав Святослав Шеремета.

Як повідомлялося,  в с. Кукавка Вінницької області перепоховали 19 солдатів Армії УНР.

Читайте також:

Свобода, або смерть! Гайдамаки з Академії

Крапки над "Ї": Реконцептуалізація Української революції

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.