У Чернівцях знайшли кілька сотень надгробків із єврейського цвинтаря. ФОТО

У Чернівцях на території військової частини виявили сотні єврейських надгробків.

Про це сайту "Молодий буковинець" повідомив представник місцевої єврейської громади Михайло Крайс.

За його словами, надгробки знайшли під час ремонту, який розпочали на військовій базі. Зокрема, робітники підняли старий дерев’яний настил, а під ним виявили сотні надгробків, які свого часу були викрадені з єврейського кладовища у Садгорі (район Чернівців, який до 1965 року був окремим містом).

 Фото: FB Шимона Брімана
 Фото: FB Шимона Брімана

Водночас, за інформацією ізраїльського історика та журналіста Шимона Брімана, надгробки були таємно вивезені наприкінці 1940-х - початку 1950-х років.

"Український офіцер зателефонував чернівецькому рабину Менахему Гліценштейну та організував перевезення надгробків єврейській общині. За словами рабина, серед знахідки виявили мацеви, яким півтора століття та більше. Знахідки та їх перевезення зроблені за три дні до 168-річчя з дня смерті раббі Ісраеля з Ружина (1797-1850)". 

Михайло Крайс повідомив, що найближчим часом єврейська громада дасть прес-конференцію з приводу знахідки на військовій базі.

Читайте також:

Польський археолог знайшов раніше невідомі радянські атомні об'єкти

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.