276 тисяч документів з архіву Теодора Рузвельта виклали онлайн

Бібліотека Конгресу США оприлюднила найбільшу онлайн-колекцію документів президента США Теодора Рузвельта (1858—1919), які відображають його карколомну політичну кар’єру губернатора штату Нью-Йорк, віце-президента й президента, а також діяльність як реформатора, письменника й натураліста.

Колекцію приурочено до 160-ї річниці народження 26-го американського президента, який народився 27 жовтня, повідомляє сайт бібліотеки.

Документи Рузвельта є однією з найбільших колекцій президентів в Бібліотеці Конгресу — 276 тис. документів, що в цифровому форматі дає біля 461 тис. зображень. Вона включає листи, промови, урядові розпорядження, альбоми, щоденники, журнали відвідувань Білого дому та прес-релізи його адміністрації, а також родинні архіви.

 Теодор Рузвельт після того, як залишив Білий дім у 1910 році. Фото: Бібліотека Конгресу США 

Колекція дає змогу поглянути ближче на Рузвельта як на особистість та сильного президента в 1901—1909 роках, який започаткував традицію використання цієї посади як трибуни для впливу на суспільство за допомогою ЗМІ.

Документи також відображаю його перебування на посаді віце-президента перед убивством президента Вільяма Мак-Кінлі, губернатора штату Нью-Йорк, комісара поліції м. Нью-Йорка, офіцера-кавалериста під час Іспансько-американської війни, заснування ним Прогресивної партії та невдале балотування на президента в 1912 році.

 Промова Рузвельта в Коннектикуті піл час балотування на другий термін 1912 року

Архів Рузвельта збергіається в Бібліотеці Конгресу США відтоді, як Рузвельта вперше надіслав туди свої папери на зберігання в 1917 року. Наступні рази його архіви передавали рідні та уповноважений розпорядник.

Велику архівну колекцію про життя й діяльність Рузвельта містить Бібліотека Гарвардського університету. Центр Теодора Рузвельта в Державному університеті Дікінсона, штат Дакота створює цифрову бібліотеку матеріалів Рузвельта у співпраці з Бібліотекою Конгресу та іншими організаціями.

Колекцію можна переглянути за посиланням.

Як повідомлялося, президент Латвії  затвердив закон про публікацію документів КГБ Латвійської РСР.

У вересні в Іспанії було прийняте рішення про відкриття архівів доби Франко

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.