Найвищу статую у світі встановили на честь "архітектора незалежної Індії"

Найвищу статую у світі офіційно відкрив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 жовтня. Розроблена у співробітництві з Michael Graves Architecture & Design, Статуя єдності досягає 182 м в висоту, що майже в два рази перевищує висоту американської Статуї свободи.

У самому монументі відображено образ Сардара Пателя, державного й політичного діяча Індійського національного конгресу, який доклав великих зусиль для збереження цілісності республіки. Пателя, який помер в 1950 році, називають "архітектором незалежної Індії", передає сайт HIS.

 Усі фото: his.ua
 

Статую було встановлено недалеко від міста Навагам у штаті Гуджарат. На реалізацію проекту владі та архітекторам знадобилося близько п'яти років.

Конструкція монумента складається з двох композитних бетонних циліндричних конусів, оточених сталевою рамою. На цій рамі тримається зовнішнє облицювання монумента. Оглядова галерея, що стала частиною об'єкта, відкриває вид на дамбу гідроелектростанції Сардар Саровар і прилеглі гірські хребти.

 

Крім оглядової галереї, що знаходиться на висоті 152 м, до монументу примикає комплекс з центром для відвідувачів і садом. Архітектори з Michael Graves Architecture & Design розробили мережу доріг, що з'єднують монумент з місцевими поселеннями.  

ДОВІДКА:

Валлабхаї Патель (1875—1950) — індійський політичний і держвний діяч, адвокат, борець за незлаженість Індії. Послідновник Махатми Ганді, один із лідерів партії Індійський національний конгрес. Перший міністр закордонних справ та заступник прем’єр-міністра незалежної Індії (1947—1950).

Доклав зусиль для того, щоб усі індійські штати, які перебували під владою Великої Британії, ввійшли в новостворену Індійську республіку. Співавтор конституції держави.

Під час індо-пакистанської війни 1947 року фактично виконував обов’язки головнокомандувача армії. За свої заслуги отримав від народу Індії почесне прізвисько "Сардар" ("Вождь").

Нагадуємо, Президент України відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.