Меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій

На алеї Героїв Небесної Сотні неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" у Києві тривають господарські роботи, щоб дати змогу Генеральній прокуратурі Україн провести слідчий експеримент.

Управління спеціальних розслідувань ГПУ отримало нові свідчення в межах "справи Майдану" і потребує провести додатковий слідчий експеримент на місці розстрілів, повідомляє сайт  Національного музею Революції Гідності.

Для цього ділянку поблизу каплиці наблизять до стану, в якому вона була під час розстрілів. Зокрема ближче до каплиці буде переміщено металевий меморіал із портретами героїв і дерев'яний хрест, оскільки вони перекривають простір, потрібний для слідчих дій.

 Так виглядав меморіал на своєму місці на алеї Героїв Небесної Сотні

Начальник управління Сергій Горбатюк для роботи на місцевості просить щонайменше 16 днів.

"Управління спеціальних розслідувань ГПУ на ім’я голови КМДА надіслало листа з проханням проведення тимчасового демонтажу вказаних конструкцій на час проведення слідчих експериментів та отримало на це згоду від ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", – зазначено в листі начальника Управління спецрозслідувань ГПУ на ім’я гендиректора Національного музею Революції Гідності.

 

"Тимчасові меморіали – стихійні, вони нікому не належать. Наступний крок – створити державний меморіальний комплекс. Він узаконить і впорядкує цю територію. Для цього відповідно до світових стандартів проведено міжнародний конкурс. Музей активно втілює цей проект у життя. Коли територію буде впоряджено, створять стелу пам’яті, а прострелені стовпи, хрест і тимчасовий меморіал, які вже мають статус історичних пам’яток, будуть під опікою державного закладу", – розповідаєІгор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Сергій Мартинчук, голова Печерської райдержадміністрації, запевнив, що після завершення експерименту хрест і стелу повернуть на попереднє місце. "Намагатимемося зробити це до п’ятої річниці початку Революції Гідності", – пообіцяв чиновник.

 Стенди з портретами героїв Небесної сотні перенесли до каплиці, розташованій неподалік алеї. Фото: Національний музей Революції Гідності

Після закінчення слідчого експерименту заплановано роботи з побудови меморіалу Героїв Небесної Сотні. Відповідно до рішення Міжнародного професійного журі першу премію у відкритому анонімному конкурсі здобув проект українських архітекторів.

Як повідомлялося, Президент України  доручив Кабміну разом із КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.