Спецпроект

У Кропивницькому презентували книгу про репресованих за спротив Голодомору

До 85-х роковин Голодомору-геноциду в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу "Ті, хто не хотів помирати мовчки…".

Під час презентації також відкрили документально-публіцистичну виставку "Україна 1932-1933. Геноцид голодом", повідомляє Національний музей "Меморіал Голодомору" з посилання на прес-службу Кіровоградської ОДА.

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Про роботу над книгою розповіла її авторка - відома журналістка та краєзнавець Світлана Орел. За її словами, книга написана на основі архівних матеріалів репресованих у 1932-1933 роки.

"Із близько тисячі справ до книги увійшли найбільш показові", - розповіла письменниця. "Багато років все замовчувалася, а потім відкрилися документи, спогади з приголомшливими фактами. І всі ці роки здебільше робився акцент на жертвах, стражданнях, на жалю і сльозах, на трагічних страшних речах, а ось ці моменти масового спротиву, захисту, самозбереження, злості вони якось ігнорувалися".

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Світлана Орел подякувала науковцю обласного архіву, досліднику та автору праць про Голодомор Івану Петренку, який допомагав їй у написанні книги.

Книга вийшла в рамках обласної програми розвитку книговидання та книгорозповсюдження тиражем майже 500 примірників і розійдеться по всіх бібліотеках області.

Як повідомлялося, в Братиславі, Словаччина, показали документальний фільм "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.