Бандері знову хочуть дати Героя України

Провідник Організації український націоналістів (революційної) Степан Бандера вдруге може стати Героєм України (посмерто).

Проект відповідної постанови №9368 зареєстрував 21 народний депутат від фракцій Блок Петра Порошенка та "Народний фронт".

 Степан Бандера

Текст документа поки на сайті не опублікували, повідомляє The Бабель.

Степан Бандера вже мав звання Героя України. Його надав йому президент України Віктор Ющенко 22 січня 2010 року. Проте після приходу до влади Віктора Януковича Донецький окружний адмінстративний суд 2 квітня того ж року скасував указ Ющенка.

Формальною підставою позбавлення Бандери звання Героя було те, що за своїм статутом воно надається лише громадянам України (тобто, після 24 серпня 1991 року), а Бандера громадянином незалежної України не був.

Утім, схожий указ Ющенка (від 6 травня 2005 року) про звання Героя України для лейтенанта Червоної армії Олексія Береста, який встановив Прапор перемоги на Райхстагом у Берліні, скасований не був.

У серпні 2011 року Вищий адміністративний суд України залишив рішення про позбавлення Бандери звання Героя України чинним.

Читайте також:

Філліпс vs. Бандера. Як відреагували УІНП, МЗС та дипломати на витівку британця?

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.