Нацбанк випустить банкноту часів УНР. ФОТО

З 17 грудня Національний банк випустить сувенірну банкноту, яка відтворює дизайн української банкноти номінальною вартістю 100 гривень, введеної в обіг 17 жовтня 1918 року.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

 Фото: НБУ

Сувенірна банкнота створена з нагоди 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та введення в обіг перших українських паперових грошей.

НБУ нагадує, що навесні 1918 року український уряд ухвалив рішення змінити назву вітчизняних грошей з "рублів" на "гривні", бажаючи підкреслити спадкоємність традицій держави з часів Київської Русі.

Таким чином, за доби Центральної Ради в Україні почала діяти національна грошова система, хоча її формування відбувалося в складних умовах.

Сувенірна банкнота "Сто гривень" виготовлена на папері з водяним знаком (зображення тризуба). Її розміри: 80×170 мм. Тираж сувенірної банкноти – 100 тис. штук (в тому числі 50 тис. штук в сувенірній упаковці).

Фото: НБУ

 

Основне зображення лицьового боку сувенірної банкноти – банкнота 1918 року номіналом 100 гривень (лицьовий бік), ліворуч від якої написи: НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ (вертикальний напис), УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917 – 1921 (унизу); тризуб – історичний символ, який розташований на банкноті 1918 року, та рік друкування банкноти – 2018.

Ліворуч від основного зображення (унизу) – оптично-змінне зображення 100 РОКІВ, колір якого під час зміни кута нахилу банкноти змінюється від золотистого до зеленого.

Біля правого краю сувенірної банкноти розміщено частину наскрізного елемента 1918 сіро-синього кольору та латентне зображення 100, приховане в коричнево-фіолетовому квадраті.

Придбати сувенірну банкноту "Сто гривень", яка не є платіжним засобом, можна в пунктах продажу: відділу касових операцій та реалізації нумізматичної продукції, відділів грошового обігу Департаменту грошового обігу Національного банку в регіонах, банків-дистриб’юторів.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.