У Києві відкрилася виставка харківського художника Нікіти Тітова "Шлях свободи"

Киянам пропонують згадати про події останніх п’яти років України завдяки плакатам відомого художника Нікіти Тітова. Виставка працює в УКРІНФОРМі до 14 січня.

18 грудня, Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху в УКРІНФОРМі відкрили виставку "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

23 роботи художника, створені у 2013—2018 роках, спокійно і проникливо розповідають про Україну і українців у цей час. "Шлях свободи — це ключові, героїчні і часом трагічні події, через які нам доводиться пройти на шляху до змін і справжньої незалежності", — описує колекцію її автор Нікіта Тітов.

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори. Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорить директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

"З одного боку — це експеримент для нас: організація мистецької виставки. Але колекція робіт Нікіти Тітова, створених під враженням подій у нашій країні, нагадує своєрідний репортаж про ці 5 років. Тож ми раді співпрацювати із нашими партнерами, інформуючи громадян завдяки й художнім інструментам", — підкреслив Олександр Харченко,  Генеральний директор УКРІНФОРМу.

"Напередодні свят багато розмов про свята і вихідні. Про старий і новий стилі. Про календар. І це природньо і правильно. Ми живемо, плануємо і проектуємо. Але наш календар сьогодні — це календар війни. Щоб перегорнути його, треба перемогти. Щоб перемогти, слід планувати, проектувати і — жити. Художній проект Нікіти Тітова "Шлях свободи" — це про вміння бачити суть подій. Його робота "Календар" найбільше вразила мене. Нікіта вміє бачити. Приходьте зазирнути й ви", — сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

 

Серед представлених плакатів — роботи про Майдан, про ключові події війни на Донбасі: Іловайськ, битву за аеропорт, про режим тиші та життя на лінії зіткнення. Тітов втілив образи волонтера, добровольця, розвідника, навіть — патріота. Низка плакатів присвячена бранцям Москви. "Про них треба говорити, їх потрібно підтримувати, давати їм відчувати і знати, що країна їх не покинула", — коментує Нікіта Тітов.

Нікіта Тітов — відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

 

Участь у відкритті взяли:

Нікіта Тітов, художник, Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу, Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху.

Організатори:

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ"

Центр досліджень визвольного руху

Український інститут національної пам'яті

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 14 січня 2019 року на вікнах і в приміщенні УКРІНФОРМ (вул. Богдана Хмельницького 8/16, метро "Театральна").

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.