Спецпроект

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" оголосив архітектурний конкурс

19 грудня Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) розпочав міжнародний архітектурний конкурс проектів дизайну центру із загальною площею близько 20 000 кв.м.

BYHMC запрошує архітекторів з усього світу подавати свої заявки на участь у конкурсі, запрошуються як досвідчені, так і молоді архітектори, великі і малі бюро. Від учасників очікується найвищий рівень креативності, інноваційності, натхнення та активності.

Конкурс організовано у два етапи, з процедурою попереднього кваліфікаційного відбору. У рамках відкритої процедури попереднього кваліфікаційного відбору для участі в Етапі 1 (лютий-квітень 2019 року) буде відібрано 8-10 архітекторів. Для участі у Етапі 2 (травень—липень 2019 року), журі відбере 4-6 учасників конкурсу. Архітектори, відібрані до участі в Етапі 1, повинні залучити до команди ландшафтного дизайнера.

Територія, на якій постане Меморіальний центр

Заявки будуть відбиратися на основі трьох прикладів проектів кандидатів. Інформація про проекти повинна містити технічні дані та добірку ілюстрацій.

Оцінку поданих пропозицій буде здійснювати журі. До його складу увійшли наступні особи (у процесі доповнення):

  • Сер Девід Аджайє, голова компанії Adjaye Associates, архітектор, Лондон/Великобританія
  • Янош Карас, засновник і партнер в компанії Aubök + Kárász Landscape Architects, ландшафтний архітектор, Відень/Австрія
  • Професор Вольфганг Лорх, засновник і партнер компанії Wandel Lorch Architekten, архітектор, Дармштадт/Німеччина
  • Райнер Махламакі, партнер-засновник компанії Lahdelma & Mahlamäki architects, архітектор, Хельсінкі/Фінляндія
  • Юрій Серьогін, член Національної спілки архітекторів України, архітектор, Київ/Україна
  • Олександр Свистунов, головний архітектор Києва, Київ/Україна
  • К’єтіль Торстен, засновник і партнер компанії Snøhetta, архітектор, Осло/Норвегія

У конкурсі можуть брати участь особи, які на момент оголошення про його проведення і у відповідності до правових норм країни їхнього проживання мають право використовувати назву посади "архітектор" та працюють на незалежних засадах як фрилансери.

У конкурсі також можуть брати участь архітектурні об’єднання (бюро), до складу яких входять фізичні та юридичні особи, що включають принаймні одну особу, яка має право на участь у конкурсі відповідно до умов, наведених у попередньому абзаці.

Докладніше вимоги до учасників уточнені на сайті BYHMC.

Кожний учасник Етапу 1, котрий надасть детальний опис концепції проекту, яку можна оцінити відповідно до вимог, викладених у конкурсній документації, отримає фіксований гонорар у розмірі 10 000 євро (нетто) в якості компенсації понесених витрат.

Крім того, учасник, що потрапляє до Етапу 2 і надає детальний опис концепції проекту, яку можна оцінити у відповідності до вимог, викладених у конкурсній документації, отримає фіксований гонорар у розмірі 10 000 євро (нетто) в якості компенсації понесених витрат.

Премії будуть вручені за результатами Етапу 2 конкурсу за наступним розподілом:

І місце:           20 000 євро

ІІ місце:         15 000 євро

ІІІ місце:        10 000 євро 

Заявки подаються виключно через онлайн форму на сайті проекту. Кінцева дата подачі заявок — 21 січня 2019 року.

3-4 травня 2019 року журі визначатиме переможців Етапу 1, у липні — Етапу 2. Остаточного переможця оголосять у липні—серпні 2019 року. 

Проект підтримується державними органами влади України, зокрема Київською міською державною адміністрацією. Робочі мови — українська та англійська.

ДОВІДКА:

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" — це некомерційна освітня організація, покликана задокументувати та увічнити пам'ять про Голокост, зокрема, про масові розстріли в Бабиному Яру у вересні 1941 року.

Головна амбіція BYHMC – створити центр, присвячений трагічним подіям вересня 1941 року, що буде включати освітню та дослідницьку платформи, та водночас підтримувати ідею демократичного та стійкого суспільства на основі опрацьованої та інклюзивної історичної картини.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.