Спецпроект

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

В Єрусалимі 23 грудня пішов з життя останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто. Симха Ротайзер-Ротем, в роки Другої світової діяв під псевдонімом Казик.

Про це повідомляє Warspot із посиланням на інформаційне агентство Deutsche Welle.

 Симха Ротайзер-Ротем в останні роки життя

 
Фото: dw.com

Симха Ротайзер-Ротем помер у віці 94 років. У квітні 1943 року він брав участь у повстанні у Варшавському гетто разом з іншими членами Єврейської бойової організації.

Повстання тривало майже місяць, потім було придушене, і почалася депортація євреїв до таборів смерті. Частині підпільників, в тому числі і Ротему, вдалося вибратися з гетто по каналізаційних тунелях.

У 1944 році Ротем брав участь у Варшавському повстанні, а після війни переїхав до Єрусалиму. Там він працював в промисловості і торгівлі, видав кілька книг про Варшавське гетто, а також був членом комісії музею Яд Вашем, збираючи дані про Праведників народів світу.

Похорони героя єврейського опору відбулися 24 грудня. У Ротема залишилися сестра, два сина і п'ять онуків.

Читайте також:

Аркадій Вайспапір: Останній із Собібора

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.