Литва може застосувати санкції проти російських каналів за знеславлення борців за незалежність

Комісія з телебачення і радіомовлення Литви вирішує питання про порушення розслідування щодо російських телеканалів "Росія 24" і PBK Lietuva через їхні репортажі про антирадянських партизанів і події 13 січня 1991 року в Литві.

Про це пише "Європейська правда" з посиланням на Delfi.lt.

Голова Комісії Мантас Мартішюс повідомив, що на ці два телеканали надійшли скарги. Їх розглянуть на найближчому засіданні комісії на наступному тижні. Одну зі скарг на "Росія 24" подали консерватори Лаурінас Касчюнас і Аудронюс Ажубаліс.

"У скарзі просять оцінити, чи не порушені вимоги щодо забороненої інформації. Будь-яка людина Литовської Республіки, побачивши по телебаченню або почувши по радіо якусь інформацію, яка, як їй здається, порушує закони, [може на це поскаржитися, - ІП], а комісія зобов'язана провести розслідування", - сказав Ажубаліс.

Згаданий телерепортаж показував церемонію вручення Премії свободи партизанам з коментарем, що вони "боролися на боці Гітлера", і нібито вбили "тисячі мирних жителів".

Мартішюс зазначає, що минулого року щодо інформації, яку поширювала "Росія 24", вже велося розслідування. За результатами ще одного розслідування інформації, що підбурює до війни і ненависті, комісія ухвалить рішення наступного тижня.

"Є скарга ще одного громадянина на канал PBК, в ній йдеться про те, що в новинній передачі "Час" містилася інформація, що ображає і принижує учасників подій 13 січня 1991 року. Це може бути інформацією, що підбурює до нетерпимості", - пояснив він.

Ідеться про штурм телевежі та інших важливих об'єктів у Вільнюсі спецпідрозділом КГБ СРСР "Альфа" та частинами ОМОНу 13 січня 1991 року з метою повернути Литву, яка 1990 року проголосила вихід із Союзу, під контроль центрального уряду. Ці події були елементом протистояння прихильників незалежності Литви та радянської влади. 

Литва у зв'язку з підбурюванням до війни і ненависті раніше застосовувала щодо деяких російських каналів максимальні обмеження на трансляцію терміном в один рік.

Нагадаємо, в угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали  "борцями за Угорщину".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.