Україна готова розмовляти з Польщею про відновлення ексгумацій – Розенко

Віце-прем'єр України заявив, що Київ готовий розмовляти з Варшавою про відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

Про це повідомляє "Польське радіо".

 Павло Розенко

Фото: slovoidilo.ua

Україна готова спілкуватися з Польщею про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт, однак цьому має передувати підписання угоди із подробицями такої співпраці. Про це у понеділок, 21 січня, заявив віце-прем’єр України Павло Розенко.

"Українська сторона налаштована дуже конструктивно і ми готові спільними зусиллями підписати документи, що відкриють шлях до відновлення робіт як на території України, так і на території Польщі. Бо це взаємний процес", - сказав Розенко, який є головою Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

Віце-прем’єр наголосив, що напруженість у польсько-українських відносинах щодо ексгумацій дещо розрядилася після рішення, прийнятого минулого тижня Конституційним судом Польщі у справі Закону про Інститут національної пам’яті у частині про злочини українських націоналістів.

"Без сумніву, це полегшує діалог та зменшує накопичення проблем в українсько-польських відносинах, що, звісно, перешкоджає пошуку компромісів у сфері історичної пам’яті.

Я хочу сказати, що президент (Петро Порошенко), Верховна рада і наша частина польсько-української комісії (у справах історичної політики) звертали увагу польської влади на всіх рівнях на ризик цього закону для пересічних українців, котрі можуть мати іншу позицію, ніж та, що записана у законі", - підкреслив Розенко.

Віце-прем’єр зазначив, що Україна не претендує на право втручатися у внутрішню політику Польщі.

"Ми не маємо права втручатися у внутрішню політику польської держави, проти ми висловили свою стурбованість. Рішення Конституційного суду є сигналом, що в польсько-українських відносинах є все менше тем, шо можуть призвести до їхнього загострення і що ми маємо всі можливості, аби надалі йти у напрямку компромісу", - сказав він.

Розенко наголосив, що у рішеннях, які передуватимуть відновленню пошуків та ексгумацій останків поляків в Україні, мають бути враховані висновки подій, що сталися у попередні роки.

"Ми мусимо зробити висновки з подій, що відбулися в останні роки, і, насамперед, у майбутньому не допускати провокацій, зокрема руйнування місць пам’яті як на території Польщі, так і на території України. Тому діалог буде продовжено", - запевнив він.

За словами Павла Розенка, питання скасування українського мораторію на ексгумації буде обговорено під час візиту в Україну віце-прем’єра Польщі Пьотра Ґлінського.

"Ми готові до відновлення робіт і чекаємо на візит пана Ґлінського до Києва. Якщо польська сторона готова завершити ці розмови, ми завжди раді прийняти наших партнерів в Україні", - заявив Розенко.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

11 червня польська сторона передала Україні звіт про дослідження на грушовциькому цвинтарі.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.